Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 910/1903/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників: від позивача:Шевчук Ю.І., представник за дов.;від відповідача:Іванів А.Р., представник за дов.;від третьої особи 1:Гудз Л.І., представник за дов., Ляшенко Н.С., представник за дов.;від третьої особи 2:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної фінансової інспекції Українина постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2015р.у справі господарського суду№910/1903/14 міста Києваза позовомДержавного агентства України з питань кінодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сота Сінема Груп"треті особи1.Державна фінансова інспекція України; 2.Державне підприємство "Національний центр Олександр Довженко"пророзірвання договору та стягнення 16 338 039,39грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне агентство України з питань кіно, звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сота Сінема Груп" про розірвання договору №408 від 23.12.2010р. на виробництво та розповсюдження фільму "У суботу" на підставі ст. 651 ЦК України в зв'язку з істотним порушенням умов договору, а також про стягнення з посиланнями на ст. 1212 ЦК України з відповідача на користь позивача 12 383 990грн. заборгованості, 866 879,30грн. штрафу та 3 012 872,09грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2014р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2015р. у справі №910/1903/14, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Державна фінансова інспекція України з прийнятими судовими актами не погодилась та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 24.02.2015р. представники Державної фінансової інспекції України та Державного агентства України з питань кіно підтримали вимоги касаційної скарги, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сота Сінема Груп" заперечував проти задоволення касаційної скарги. Державне підприємство "Національний центр Олександр Довженко" уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

24.02.2015р. до Вищого господарського суду України надійшло клопотання від відповідача про припинення касаційного провадження, яке судовою колегією Вищого господарського суду України відхиляється.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Державної фінансової інспекції України.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на умовах державного замовлення 23.12.2010р. між Державною службою кінематографії (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Сота Сінема Груп" (виконавець) укладений договір №408, відповідно до умов якого замовник доручає, а продюсер-виконавець здійснює виробництво та розповсюдження повнометражного художнього кінофільму "У суботу".

Згідно з п. 3.1.2 договору строк здачі фільму російською мовою з українськими субтитрами замовнику у цифровому форматі - 15.04.2011р. (в редакції додаткової угоди №1 від 15.04.2011р.).

Відповідно до додаткової угоди №2 від 29.11.2011р. до договору №408 у зв'язку із ліквідацією Державної служби кінематографії, всі права та обов'язки передано Державному агентству України з питань кіно.

Згідно з п. 4.2 договору вартість виробництва фільму становить 28 447 507грн., з яких за рахунок замовника оплачується 13 454 954грн. виробництва фільму, а за рахунок продюсера-виконавця - 14 992 553грн.

Пунктом 4.4. договору визначено, що оплата виробництва фільму здійснюється замовником по періодах виробництва (знімальний, монтажно-тонувальний період, ліквідаційний) згідно з погодженим календарно-постановочним планом та генеральним кошторисом на підставі рахунків, наказів, актів про виконання робіт по періодах та звітів про фактичне використання коштів, отриманих від замовника.

Відповідно до п. 5.7 договору оплата робіт монтажно-тонувального періоду здійснюється замовником в сумі 1 070 964грн.

На виконання умов договору позивачем були перераховані кошти на рахунок відповідача в сумі 12 383 990грн., що підтверджується платіжним дорученням №91 від 27.12.2010р.

24.12.2010р. між Державною службою кінематографії України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Сота Сінема Груп" підписаний Акт про виконання робіт знімального періоду повнометражного художнього кінофільму "У суботу".

На виконання п. 3.1.2 договору 15.04.2011р. між Державною службою кінематографії та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Сота Сінема Груп" підписаний Акт №1 про прийняття повнометражного художнього кінофільму "У суботу".

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Сота Сінема Груп" було проведено організацію та проведення прем'єрного показу повнометражного художнього фільму "У суботу", що відбувся 28.04.2011р. у кінотеатрі "Київ". Крім того, в цей день також відбулися прес-показ та прес-конференція щодо фільму, творча зустріч з глядачами, авторами та акторами стрічки (що підтверджується Актом від 29.04.2011р. прийому-надання послуг до договору про надання послуг від 20.04.2011р.).

Крім того, судами встановлено, що 04.05.2011р. Державною службою кінематографії України видане Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатне посвідчення) держаний реєстраційний №19.3249.2011К на фільм "У суботу" ("В субботу"), про засвідчення факту належності відповідних прав на фільм Державній службі кінематографії, ТОВ "Компанія СОТА Сінема Груп".

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що фільм "У суботу" неодноразово брав участь у міжнародних кінофестивалях, зокрема, у Берлінському кінофестивалі, де отримав міжнародне визнання та нагороди. Також зазначає, що зазначена стрічка брала участь у Міжнародному кінофестивалі у Варшаві, Міжнародному кінофестивалі у Тесалоніках (Греція), Міжнародному кінофестивалі у Стокгольмі.

Згідно зі статтями 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Господарські суди попередніх інстанцій з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт створення фільму "У суботу", факт його розповсюдження, а також демонстрування широкому колу глядачів, що і є предметом договору та його основною метою, дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розірвання оскаржуваного договору.

Крім того, апеляційний господарський суд, залишаючи без змін судове рішення місцевого господарського суду, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів оплати замовником робіт монтажно-тонувального періоду у розмірі 1 070 964грн., які за умовами договору покладались саме на нього, та з огляду на те, що комплект вихідних матеріалів мав виготовлятися за рахунок вказаних коштів вірно визначився, що неповне передання вихідних матеріалів відповідачем Державному підприємству "Національний центр Олександр Довженко" зумовлено невиконанням самим замовником умов договору.

Беручи до уваги вищевикладене, Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, з'ясованих судами з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оскільки правовідносини сторін, як це було зазначено, врегульовані договором, а кошти які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім відповідно на підставі договору, то такі кошти набуті за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2015р. у справі №910/1903/14 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2015р. у справі №910/1903/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач